Онко портал » Йога як метод реабілітації після лімфоми. Досвід пацієнтки

Йога як метод реабілітації після лімфоми. Досвід пацієнтки

yoga_yak_metod_reabilitatsiji_pislya_limfomi_dosvid_patsientki

Перемогти рак – ще не означає стати абсолютно здоровим. Швидше навпаки: після курсів хіміотерапії та опромінення робота майже всіх систем організму порушується. Марина Буригіна розповіла свою історію лікування лімфоми і відновлення за допомогою йоги.

У 2007 році я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, через місяць ми одружилися. Це була дуже красива історія – пропозиція в Парижі, весілля в заміському клубі. Сергій удочерив мою 12-річну Аню, дочку від першого шлюбу. Через рік я народила сина Сашка. Вперше тримаючи його на руках, я відчувала, що я найщасливіша людина на світі: люблячий чоловік, двоє дітей, свій бізнес, все просто чудово!

Через 5 днів нас виписали додому, а ще через дві доби у мене піднялася температура під сорок. Ми повернулися в перинатальний центр, де я народжувала, я здала аналізи, вони показали – йде запальний процес. Докопатися до причини не виходило. Я слабшала з кожним днем, температура не знижувалася.

Зробили рентген. А далі все як у страшному сні: МРТ, пухлина, НДІ гематології. І ось я лежу на кушетці в операційній, у мене вирізають лімфовузол десь в області ключиці, щоб зробити дослідження і зрозуміти що це, а з мене тече молоко – моїй дитині на той момент 2 тижні. Підозри найгірші. Їду додому чекати результатів. Стою біля дитячого ліжечка, дивлюся на малюка і думаю, як він буде без мами. Мені чомусь здається, що Аня впорається, а він – ні.

Дзвінок лікаря: «У тебе найкраще з найгіршого». Цю фразу я запам’ятала на все життя, у ній – надія. У мене лімфогранулематоз. Через тиждень перший курс хіміотерапії.

Виявляється, материнське молоко може псуватися: в той же день воно стало гірким. Потім пила таблетки, щоб його не було. Зараз згадую це і реву. А тоді ревіла тільки декілька разів: діти – прекрасний стимул не впадати у відчай, взяти себе в руки і перемогти.

Почалося лікування: перший курс «хімії», другий. Пам’ятаю, як мама із Сашком додому з прогулянки приходять, а я голову поголила (волосся тоді жмутами вилазити стало, жахливе видовище), очі нафарбувала сильно-сильно і фотографуюся. Питаю у лікаря: «Лікаре, а скільки курсів?» І отримую відповідь: «У тебе все добре буде, сподіваюся, що небагато». Небагато – це шість. Як в інституті. Тільки в цьому інституті курсів буває більше. І дипломи у всіх різні.

У стаціонарі я не лежала, їздила щодня на процедури, бо вдома чекав маленький Сашко. Від слабкості я навіть підняти його не могла. А потім і ходити стало важко: крок пройдеш і відпочиваєш. По НДІ мене кілька разів на інвалідному візку возили – зовсім йти не могла. Між курсами починався пекельний біль від скасування гормонів. Дзвоню лікареві й кричу «вколіть мені що-небудь, таблетки не допомагають»! Але колоти не можна через загрозу інфекції. Під час хіміотерапії імунітет знижується настільки, що звичайний нежить може призвести до летального результату. Тому ходиш в масці. Жахливо неприємно було – йдеш вулицею лиса, в масці, а люди шарахаються. Хочеться кричати: «Не бійтеся, люди, я не заразна, це ви мене заразити можете звичайним нежитем, і я не виживу». Обличчя дуже роздулося – це від гормонів такий побічний ефект. Чоловікові (ми розлучилися, до речі, рік тому. Так дивно: стільки разом пройшли – і вогонь, і воду, а мідні труби не змогли) кажу: «Дивись, яка я страшна». А він: «А ти раніше хіба не така була?» Сміялися.

Потім було опромінення: лежиш у темній кімнаті під свинцевим фартухом і розумієш, наскільки це сильно, раз фартух такий важкий надягають, щоб не опромінити нічого крім пухлини.
У якісь моменти ставало так боляче, що було вже все одно (і ось це найстрашніше), намагалася гнати це від себе. Досить легко було: на Аню або на Сашка подивишся, і відразу «не все одно».
Між курсами на початку, коли я ще ходити могла, їздили до друзів за місто із Сашком. Подруга каже: «Дивись, як він на тебе дивиться». А я вже звикла. Сашко з самого початку, коли я брала його на руки, завжди дивився на мене не відриваючись. В очі. Напевно, діти щось знають, відчувають. А я, коли ніхто не бачив, теж дивилася йому в очі і казала: «Я вас не покину. Нізащо не покину… »
Наприкінці вересня все, на щастя, закінчилося, мені сказали – ремісія, і почалися щомісячні обстеження. Страшно щоразу було так, що коліна в буквальному сенсі тряслися.
Тут варто сказати, що під час вагітності і хвороби я продовжувала працювати. У мене було меблеве виробництво, і ми отримали замовлення на виготовлення меблів у фітнес-клуб. Коли закінчили проект, власники клубу подарували мені карту. Вона довго лежала без діла, бо від слабкості я навіть звичайну пляшку води не могла відкрити (іноді доводилося просити людей на вулиці допомогти).
Що робити далі, куди йти, як боротися з жахливим самопочуттям і слабкістю – я не уявляла. За кілька місяців після лікування я приїхала на зустріч до керуючої цього фітнес-клубу на каву. Вона мені сказала: «Спробуй йогу! Групові заняття ти не потягнеш, а ось індивідуальні спробуй».
Так я познайомилася з Вірою – моїм першим учителем. Віра викладає йогу Айенгара. Перше, що пам’ятаю, це тадасана, поза гори. Тоді для мене це було неможливим! Я падала від слабкості. У мене було таке відчуття, що хімія просто з’їла всі мої м’язи (яких і так-то було не особливо багато) і дісталася до кісток. Моя «гора» в той час була подібна купі гною!
Таку слабкість дуже важко пояснити звичайній людині. Це коли не працює все тіло, коли ти зовсім не відчуваєш себе. А все, що ти відчуваєш, – біль і слабкість. Підняти руку – зусилля, випрямити спину – біль, нахилитися вперед – падіння. Крок за кроком я відбудовувала своє тіло.
Кілька разів кидала заняття. І починала знову. У дитинстві я не займалася спортом, і тому не було звички до фізичних навантажень. Як тільки мені ставало важко, я знову все кидала.
У якийсь момент я вирішила, що все. Йога, спорт і взагалі все це – не моє. Я сіла на дієту, схудла, сходила до пластичного хірурга на ліпосакцію … обличчя (побічний ефект від гормонів – запливше жиром обличчя – «лікується» тільки так). І … знову взялася за йогу. Тому що мені весь час не вистачало цього відчуття кайфу, яке є під час і після заняття. А найголовніше, після року занять йогою, МРТ хребта показала, грижі стали меншими і протрузії зникли.
Минуло кілька років. І всі мої друзі побігли: 10 км, 21 км, марафон … Стрічку в соцмережі заполонили бігові фото і рекорди! Я трималася до останнього, поки цього літа не дізналася, що в Лондоні проводиться благодійний забіг. Всі кошти від нього направляються на боротьбу з раком. Я вирішила брати участь: вранці щось запитала у друзів про біг, увечері була на першій зустрічі бігового клубу. А наступного ранку о 7.30 прийшла на перше тренування!
Перші 300 метрів там далися мені нелегко. Я бігла (хоча ні, скоріше йшла) і говорила собі як герой голлівудського фільму: «Ти сильна, ти зможеш, давай, дитинко, давай!» І я змогла. Я і в Лондоні змогла! Я, хто не пробігла б раніше і ста метрів! Я ніколи настільки не пишалася собою. Це повністю моя і тільки моя перемога. Над собою! Мій результат, може, не вражаючий – 10 км за 1 годину 12 хвилин – але це неважливо. Я не одна там, у Лондоні, така була. На майках у людей було написано: «Я біжу, бо переміг рак», «Я біжу за свою подругу, яка перемогла рак», «Я біжу в пам’ять про мою маму, яка померла від раку».
3 поради тим, хто потрапив у схожу ситуацію
1. Вірити. У себе. Щодня говорити собі: ти зможеш. Ти можеш заради себе, заради близьких.
2. Не впадати у відчай. Упав – піднімися. Тисячу разів впав – тисячу разів піднімися. Коли здається, що нічого не вийде, не думай про це. Просто продовжуй робити те, що ти робиш. Не ний, не шкодуй себе. Точніше шкодуй – поплач декілька разів в подушку, і продовжуй робити, борися.
3. Приймати. Приймай себе тут і зараз. Не подобається? Прийми і почни змінювати.
Джерело:  www.rakpobedim.ru

Всі статті розділу: "Фізична реабілітація"








Руслана Холохоренко
04.03.2017 Руслана Холохоренко

Самое сложное испытание

Євгенія Гінзбург
17.02.2017 Євгенія Гінзбург

Реабилитация. Есть ли у вас план?

Ангеліна Шостак
17.01.2017 Ангеліна Шостак

Советы от “бывалой”




Перевірити наявність ліків


Популярні