Онко портал » Як я боролася з раком: історія подолання

Як я боролася з раком: історія подолання

f_15770258191453413319

Два роки тому журналістові Ніні Резніченко поставили діагноз: рак молочної залози з метастазами в лімфовузлах. Сьогодні вона почуває себе здоровою і повною сил. Щоб розвіяти стереотип “онкологія – це вирок”, Ніна вирішила розповісти, яким є лікування і чому не потрібно його боятися.

Написавши два великі інтерв’ю з мамологами на тему раку молочної залози, в яких я закликала жінок щорічно проходити обстеження грудей, сама я тим часом на обстеження не поспішала. Поки одного разу вранці не прокинулась з болем у грудях. Минали дні, а біль не проходив, і через декілька тижнів я відчула ущільнення. Було це в грудні, я відгуляла Новий рік і пішла здаватися лікарям.

Спеціаліст з УЗД в районній лікарні довго оглядав мене і поставив діагноз: в грудях кілька кіст, причин для занепокоєння він не бачить, але краще для самозаспокоєння зробити біопсію.

З таким висновком я поїхала до мамолога в діагностичний центр. Там мені пощастило: останній місяць перед виходом на пенсію працював дуже досвідчений лікар. Він сказав: “Я бачу тут зовсім не те, що вам написали”, – і відправив переробляти УЗД до довіреного діагноста. Через кілька годин у мене вже був зовсім інший результат на руках: утворення з нерівними контурами, навколо нього система кровоносних судин.

Лікар виписав мені направлення на мамографію в Національний інститут раку (НІР), і єдине, що мені вдалося з нього витягнути, – “складний випадок”. Так почалася моя історія.
Обстеження
У світі лікують здебільшого іногородніх, але і киянам не відмовляють. Поліклініка працює з 9 до 15, і люди починають з’їжджатися на сьому ранку. Просидівши кілька годин у черзі до мамолога, я отримала талончик на мамографію. Система в той час була така: якщо на мамографії нічого не знаходять, ви платите благодійний внесок, а якщо виявляють щось підозріле, грошей не беруть. З мене не взяли.
Потім була пункціональная біопсія (під контролем УЗД з новоутворення беруть шприцом трошки тканини – неприємно, але нічого страшного) і кілька днів виснажливого очікування.
13 січня я отримала результат біопсії – карцинома. Подиву і недовіри не було – був шок усвідомлення. Раптово утворилася прірва між вчора і сьогодні. У цю чорну діру жаху засмоктувало моє майбутнє.
Увесь вечір ми з чоловіком ридали і переосмислювали своє життя. Наступний тиждень я погано пам’ятаю. Чоловік у цей час активно вивчав інформацію і заспокоював мене, що ситуація під контролем.
361452
Спільно ми прийняли рішення не приховувати хворобу від оточуючих. І тут мені пощастило вдруге: у колишньої однокласниці виявилася знайома в НІР, яка направила мене до провідного хірурга відділення мамології, доктора наук. Познайомившись з нею, я відразу відчула довіру і полегшення.
Лікарняні несподіванки
Умови в мамології виявилися більш ніж спартанськими. У відділенні на 9 палат – всього одна туалетна кабінка. У палаті на шість осіб з величезними вікнами в старих дерев’яних рамах було дуже холодно.
Як з’ясувалося, на рак молочної залози хворіють і чоловіки. У нашому відділенні їх було троє, запам’ятався один – оперний співак років 35. Він був з мамою, яка так за нього хвилювалася, що всі її приймали за хвору і намагалися заспокоїти.
27 січня, в день Ангела, мене прооперували. Коли я прокинулася, з-під пахви стирчала трубка з дренажною банкою на кінці. Від мами і чоловіка я дізналася, що мені зробили квадрантектомію – видалили чверть молочної залози і 10 лімфовузлів. Пухлину відправили на імуногістохімію (ІГХ).
Через тиждень дренажну банку зняли і мене відпустили додому, на десятий день зняли шов, після цього ще декілька тижнів доводилося їздити на перев’язки з дому.
Момент істини: діагноз
Приблизно через тиждень після операції були готові результати імуногістохімії.
При РМЗ показовими є такі параметри: чутливість до естрогену, прогестерону, HER2new, а також маркер Ki-67. Всі чотири параметри обов’язково повинні бути вказані в результатах аналізу, кожен з них виключно важливий для вибору тактики подальшого лікування.
У мене була відносно сприятлива за прогнозами гормонозалежна пухлина, стадія 2Б. Призначили 4 курси хіміотерапії і потім опромінення. Також прописали (спочатку на два роки, пізніше продовжили до п’яти) уколи препарату, що відключає яєчники, і таблетки, що блокують рецептори естрогену. Вартість лікування була посильною для моєї родини.
Хімія і опромінення
11 лютого на мене чекала перша крапельниця. Лікуючий лікар (помічник хірурга) сказав, що всі переносять хімію по-різному, тож налаштовуватися на погане самопочуття не варто. Поки у вени текла червона рідина, все було нормально, і я піднялася духом. Опинившись удома, відчула звірячий апетит, а після їжі почалося…
683054
Страшна нудота обрушилася на мене, ніби я серйозно отруїлася і вмираю. Періодично я впадала в сон, але пробудження не приносило полегшення. Перше, що я зробила наступного дня – зателефонувала лікареві і влаштувала істерику, чому він не попередив, що треба їсти рідку їжу маленькими порціями. Згодом виявилося, що як не харчуйся, перші чотири дні просто треба пережити. До всього звикаєш. Крапельниці призначили з проміжком в 21 день.
У лікарню я лягала з косою по пояс. Втрата волосся, брів і вій виявилася дуже неприємним моментом, і кілька місяців довелося ходити в хустках, банданах, кепках і перуках.
695872
Увесь час лікування я працювала дистанційно з дому. Це було важко, але не давало розслабитися і зосередитися на переживаннях, які непокоїли. У цей же період я оформлювала інвалідність. З діагнозом РМЗ дають на рік другу групу, потім на рік третю, і якщо все нормально, після цього інвалідність знімають.
Три місяці хіміотерапії пройшли досить швидко, і почався наступний етап – опромінення. Мені призначили 20 сеансів. Після першого разу я відчувала сильну слабкість і сонливість, але в цілому промені перенесла непогано.
Реабілітація та підтримка
Як тільки стало тепло, я провела на дачу інтернет і переїхала в ліс. Підправила раціон харчування на користь салатів і фруктів-ягід. Зі мною були чоловік, мама і коти, на голові з’явився пушок, і майбутнє вже не здавалося безпросвітним.
483531
Під час лікування я знайшла в інтернеті співтовариство “Онкобудні”, де діляться досвідом люди з діагнозом. Цей ресурс показав мені приклади таких відчайдушних і героїчних боїв з хворобою, що сумувати здалося злочином. Інший дуже корисний тематичний ресурс – Онкопортал – проводить безкоштовні Школи пацієнтів, куди запрошують провідних українських лікарів, дієтологів, реабілітологів. На цих заходах завжди буває розважальна програма та фуршет, і одужуючі із задоволенням спілкуються між собою.
З часом жінки, які познайомилися на Онкобуднях і Школах пацієнтів, стали влаштовувати зустрічі груп самодопомоги. Натхненні нашим ентузіазмом, онкопсихологи “Лісод” організували для нас безкоштовні групові заняття, і кілька місяців ми з подругами, не будучи пацієнтками цієї клініки, проробляли свої страхи, вчилися справлятися з депресією і новими життєвими викликами під керівництвом професіоналів.
738585
Ще ми з дівчатами створили у Фейсбуці групу Phoenix World, закриту для шарлатанів і людей не в темі. Справа в тому, що коли ти хворієш, дуже різні люди починають щось тобі радити. “Не погоджуйся на хімію і опромінення – це тебе вб’є”, “Цей дешевий засіб приховують, щоб фармацевтичні компанії не збанкрутували”, “Давно відомо – онкологія лікується тільки содою”, “Тут написано, що ця речовина тестувалася тільки на мишах, але показала приголомшливий результат, почитай про всяк випадок “… Подібні поради мені давали навіть найрозумніші й найосвіченіші знайомі. І я знаю чимало людей, які в стані стресу скористалися подібними порадами. Деякі з них втратили дорогоцінний час і втратили шанс вилікуватися.
Кажуть, що пережита онкологія вчить любити життя, виділяти головне, цінувати сьогодення. Це все правда. Я намагаюся робити тільки те, що хочу. Нарешті охрестилась і обвінчалася з чоловіком.
445614
Завела собаку. Здійснила свою мрію і з’їздила на батьківщину Сократа, в Грецію.
У мене тепер багато планів, втіленням яких я займаюся, не відкладаючи на потім. І у мене з’явилося багато чудових подруг. Якщо хтось із ваших знайомих захворіє, не відмовляйте його від лікування, а розкажіть про Феніксів – нехай приєднуються до нас. Разом ми сила!
Джерело: obozrevatel.com

Всі статті розділу: "Прочитати"








Руслана Холохоренко
04.03.2017 Руслана Холохоренко

Самое сложное испытание

Євгенія Гінзбург
17.02.2017 Євгенія Гінзбург

Реабилитация. Есть ли у вас план?

Ангеліна Шостак
17.01.2017 Ангеліна Шостак

Советы от “бывалой”




Перевірити наявність ліків


Популярні